Він з біса красивий (ловіть, геї, облизня!)
І завжди недосяжний (дівчата, біжіть табунами вішатись!)
Він намагається мислити незатертими образами
І ранить когось, замість по-куртуазному втішити.
У мене до нього нема претензій, лише занадто глибокий видих,
Коли розумію всоте, що - не судилося.
Але він час від часу вертається (слава партії - завжди невидимий!)
І дівчатко в мені незграбно стає на милиці.
Він з біса красивий - і може, тому токсичний,
І дівчатко в мені незмінно його боїться.
Ось, він знову онлайн - і плете з моїх нервів косичку
(Чортзна-що, збоку бантик!) і встромля мені в душу спиці...
