До Дня Стрітення Господнього…Дві горлиці – від Матері Марії…
Дві горлиці – пожертва за Xриcта*,
А в нас – канун Великого поста,
Гіркота втрат й Голгофа безнадії…
Дві горлиці – дарунок Симеону**,
Дві горлиці – пророцтво для людей…
А в нас торгівля Основним Законом,
І забуття… Ісусових ідей!
Та ми запалим лампу Аладдина –
Громична запалахкотить свіча***,
Й народиться щасливою людина!
У Лету кане сьогодення час…
Дві горлиці – як символ християнства,
Дві горлиці! В дзьобах у їхніх – мир
І вість Xриста до злагоди і братства –
Пижі стальні для «Градів» і мортир.
Свою ще відсвяткуємо Громицю –
Зустрінемо весну серед дібров,
Освятимо й утвердимо границі,
Де житимуть братерство і любов…
Дві горлиці – два миру голубочки;
Давно їх матері, як Бога, ждуть…
Коли з війни повернуться синочки
І Стрітенням очистять правді путь…
15.02.2016
_________
* Пречиста Діва Марія на обряді очищення (40 днів після Різдва)
приносить у жертву дві горлиці, виконуючи припис існуючого Закону
** Симеон чекав зустрічі з Господом вже багато років.
Він міг повмерти лише тоді, як побачить Ісуса Христа
Перед смертю Симеон сповістив, що Немовля, яке йому
судилося побачити, вийде «на служіння спасінню людей».
*** Громичну свічу запалювали на Стрітення (Громицю) та
Заносили в оселю як оберіг від багатьох напастей:
На ходу підметки рвеш,
пиво чи горілку п*єш?!
Тільки комент накарлюкав,
а у тебе - повний флеш!
Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Коли п'ю, то закусЮю,
А як хочеш - почастую!
ВІд горілки не помреш,
Веселіше заживеш!
То ж заходь до мене, брате,
Будем з парч онучі драти,
а як треба - ще й з дівок...
Лиш летітиме димок!
Отакі то калачі -
хочеш - їж, а хоч - лічи
у віршах мої промашки...
Бо писав не із бумажки!
А як хош - й тебе навчу
як експромт писати! Чу -
Завтра буде вчена рада
Річ писати мені НАДА...
Шо не так - мені пробач -
В голові суцільний ср...
Заголовок хто читає -
букви "Р" не вистачає.
Але ж, друже, гарний твір!
Ти мені на слові вір...
Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Букву Р я пропустив,
А тебе уже простив,
Що нічого не читаєш,
Лише блохи замічаєш...
Та ти, віриться, не звір -
Прчитай іще раз звір....
А як знайдеш - не гнущайся:
Відкрути поету... (руки)
Несерйозно вже проходили... понад 300 років, Валюшо! 
Дякую!