Ген у полі, у зеленім дівчина гуляє,
Цвіт весняний і прекрасний у вінок сплітає.
Перед нею квітка красна: золота, духм'яна,
І Ярина, придивившись, цвіт оцей зірвала.
В небі щось загуркотіло, миттю потемніло -
Перед дівчиною Мавка у траві зомліла.
"Ти зірвати квітку Мавки, молода, посміла,
І у мене серденько з горя заболіло.
Заберу у тебя я щастя, вроду, долю,
Як не виконаєш ти мого серця волю.
Я тебе убить-не вб'ю, тільки пожалію,
Щоб ти зілля скуштувала серденьком волію.
Ясним цвітом впадеш в полі - будеш процвітати...
Що ж бо, будеш моє зілля в обмін куштувати?"
"Ні, не стану, відчепися! Згинь же ти, нечиста!"
Як тікала - розгубила по полю намисто.
У селі було весілля - пили і гуляли,
За Василя дівчиноньку заміж видавали.
Народився син в Ярини сильний і красивий.
Тільки шлюб у неї вдався зовсім нещасливий.
Чоловік пішов од неї, Михася зоставив,
Щоб його у холостяцтві більше він не бавив.
Виріс парубок чудовий, як вона хотіла;
Лиш літа свої Ярина геть не долічила.
Прийшов вечір - нема сина: по селу гуляє,
Кажуть люди, наречену гарну вибирає.
Раз прийшов вночі додому і вклонився мамі,
Цілував їй ніжно руки, зранивши словами:
"Я женюся, моя ненько, Вас я покидаю,
Бо живе не поміж люди та, яку кохаю.
Не повернусь до села, як Ви не благайте;
Я у Мавки залишусь - так собі і знайте!"
Довго плакала Ярина, Михася вмовляла...
Геть пішов од неї син і та духом впала.
Серед ночі пригадала: Мавки цвіт зірвала -
Це ж вона у неї, нечисть, сина відібрала.
І побігла швидко в поле, зачала кричати:
"Я прийшла до тебе, Мавко! Де ти є, проклята?"
Перед нею миттю Мавка в полі появилась,
І на жінку, що ридала, зверху подивилась.
"Я тобі казала, жінко: випий же ти зілля!
Бо не матммеш ні сина, ні свого весілля.
Якщо вип'єш, то поверну я тобі Михайла,
А як ні - то пошкодуєш: доля жде лихая!"
Простягнула руку жінка і ковток зробила...
Понад нею, там, у полі, все загомоніло.
І на землю, наче колос, дуже швидко впала,
Та почула голос сина: "Повернувсь я, мамо!"
Понад нею парубок додолу схилився...
І по долу цвіт блакитний полем простелився.
ID:
586914
Рубрика: Поезія, Балада
дата надходження: 12.06.2015 09:52:15
© дата внесення змiн: 12.06.2015 09:52:15
автор: Ольга Плай
Вкажіть причину вашої скарги
|
Мені надзвичайно приємно чути таку оцінку у свій адрес 
