Катерина Соболєва А РОСОЮ ВДАВАЛОСЬ ВАМ УМИТИСЯ ЗРАННЯ?
Катерина Соболєва
А РОСОЮ ВДАВАЛОСЬ
ВАМ УМИТИСЯ ЗРАННЯ?
Ви в дібровах бували?
Ви бродили по травах?
А росою вдавалось
Вам умитися зрання?
Біля вогнища в полі
Ви колись ночували?
А джерельця холодні
В губи ви цілували?
Ви ромашки зривали
Із росою-намистом?
Під своїми ногами
Чули ви шелест листя?
Чи хоч раз ви зустріли
Сонця вранішнє світло?
Чи хоч раз ви хотіли
Бути трішки піїтом?
А як вас не будила
Солов’я рання пісня,
І як ви не ходили
Слухать шепоту лісу,
Від дощу не ховались
Під березову крону,
І як ви не зривали
Цвіт латаття чудовий…
Значить, вам не хотілось
Трохи стать щасливішим,
Значить, вам не хотілось
Буть душею гарнішим...
07.10.2011 р.