За Євгенією Ренар
СУМУЮ І ЛЮБЛЮ
В самотності і тиші я сумую,
Безсилля скроні стискує мої.
Без тебе кожен день з нуля рахую,
В душі і серці образ твій стоїть.
Та лиш одне я знаю достеменно,
Що і в розлуці ти мені близький,
Бо лиш про тебе думаю щоденно
І відчуваю дотик твій м’який.
Твоє „люблю” почую і за версти,
Бо ніжність переповнює серця.
З тобою поруч дні пливуть, як весни
Заквітчані, – й не буде їм кінця.
Лише з тобою впевнено і тепло,
І можна дотягнутись до зірок,
Злетіти ввись за хмари зовсім легко,
За світло й тінь зробити сміло крок.
Нехай тебе немає зараз поряд,
Але серця все ж б’ються в унісон.
Тебе шукаю скрізь, блукає погляд,
Сумую і люблю свій дивний сон.
11.11.2010 р.
