За Мариною Легкунець
НЕ ЗАБУВАЙ
Інколи згадуй про мене, благаю,
Навіть і без особливих причин…
Тільки навіщо це треба – не знаю…
Витрать на згадку хоч кілька хвилин.
Хочеться, щоб існувала причина
Думати, згадувать на самоті
І розмовляти з моїми очима,
Що на світлині в моєму в листі.
Не забувай, а хоч інколи згадуй,
Знай, що чекаю твоїх я листів, –
Завжди знаходжу для себе розраду
Серед звичайних твоїх теплих слів.
Згадуй, всміхаючись в думці, про мене,
Хоч і немає вагомих причин…
Поле для мрій і думок тут безмежне…
Витрать на згадку хоч кілька хвилин.
19.08.2010 р.
