Марина Широкопояс
СУМНІВИ
Обняли світ увесь заметілі
Білосніжністю крилець легких.
Тане ніжність – сніжиночки білі
На далеких долонях м’яких.
Я вбираю твої посилання,
В голові моїй в’ються думки,
І виходять назовні бажання,
У віршах щоб рядками лягти.
Вірю, й ти насолоду відчуєш,
Доторкнувшись губами до губ,
І мелодії ніжний почуєш
Десь під хмарами високо звук.
Ти – мій світ, моя радість хмільная,
Промінь сонця, політ весняний.
Лід вагань вже розтанув – немає,
Ти потрібен мені ось такий!
18.01.2010 р.
