Тож я щаслива, наче квітка квітну,
В життя промінне сонце заглядаю...
Гарячих уст цілунками торкаю
Тіла троянд пурпурних,оксамитних.
Для мене небо чисте і блакитне,
Душа спливає в сонця блиск казковий
Над сяйним джерелом краси й любові...
Тож я щаслива, наче квітка квітну.
В руках життєві келихи святкові,
Напої золотисті, медоплинні,
Гирлянди квітів, срібні грона винні
І оксамитові троянди пурпурові.
Видіння дивні, серця страж чудовий,
Безтямних прагнень льоти променисті...
Безмірної журби зітхання чисті...
І оксамитові троянди пурпурові.
В душі бринить відлуння перелітне
Пісень таємних чи любові слова...
З троянд спливає хвиля пурпурова –
Тож я щаслива, наче квітка квітну.
Maria Czerkawska
Otom szczęśliwa
Otom szczęśliwa, oto jak kwiat kwitnę,
Wpatrzona w życia promieniste słońce...
Oto całują me usta gorące
Róż purpurowych ciała aksamitne.
Niebo mi dziwnie czyste i błękitne,
Dusza się pławi w słonecznej jasności
U źródła piękna, blasku i miłości...
Otom szczęśliwa, oto jak kwiat kwitnę.
Przede mną stoją pełne życia kruże,
Napoje słodkie, złote, miodopłynne,
Girlandy kwiatów, srebrne kiście winne
I aksamitne, purpurowe róże.
Cudne marzenia, wierne serca stróże,
Namiętnych pragnień loty szybkie, zwinne...
Tęsknot bezmiernych westchnienia niewinne...
I aksamitne, purpurowe róże.
W duszy mi grają echa nieuchwytne
Pieśń tajemniczą czy miłości słowa...
Z róż płynie ciepła fala purpurowa —
Otom szczęśliwa, oto jak kwiat kwitnę.
