Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Лина Лу: ГРЕХ - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Касьян Благоєв, 20.05.2015 - 08:08
ось що означає: судиш, а ще не пізнав. робиш висновки, не маючи права сказати: мені все про це... чи про того... чи про щось інше - відомо. пізнай, бодай крихту душі чужої, і скажи, що ти пізнав. і то може виявитися неправдою. твоєю. так і я маю в котрий раз науку: ось читаю ваше - і новими гранями відкривається і автор, і манера письма його, і відчуття світу ним, і відображення цього світу через його слово. цікаві відкриття для мене... Лина Лу відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Не треба робити поспішних висновків...все одно помилитесь... А нові грані творчості - це й для мене відкриття...себе... Сподіваюсь,не останні...Скринька Пандори тільки відкривається... doktor, 06.02.2015 - 13:09
Наталья коментирует - разногласия души с рассудком . а по мне так всё едино, рассуок в центре, как ядро Земли, а вокруг душа, ка пласты воды, грунта и камня, смазанные нефтью, дышащие газом... Мы - это часть Земли, может мы и есть её душа... И снова фото, захватывающее дух...
Лина Лу відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Здесь самое главное - фото... стихи --просто сущая безделица...
Циганова Наталія, 14.12.2014 - 17:55
вся переписка ниже - ТАКОЕ наглядное пособие!... и как это прекрасно - разногласия души с рассудком!...
Лина Лу відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Душа и разум...в вечном споре... Спасибо,
ТАИСИЯ, 01.12.2014 - 12:52
"Небо гневается...мечет стрелы"..."А душа моя... мечется, не находя покоя... Лина Лу відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Конечно,мы сами усложняем себе жизнь попусту... Спасибо,Ирочка!
A.Kar-Te, 29.11.2014 - 19:10
Без таких чувств жизнь серая, как мышь И ваще, любить не грех, наоборот - святое чувство Артура Преварская, 29.11.2014 - 17:51
маленькая, но иногда кажусь себе старушкой как в "451 по Фаренгейту", Монтэг говорит Клариссе, что она будто старше его жены интуиция и сердце подсказывают
Лина Лу відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так и есть Солнышко,видно мудрость пришла вместе с генетической памятью...
Артура Преварская, 29.11.2014 - 17:32
если нельзя, но очень-очень хочется, то можно если такое чувство грех, то только во имя прекрасной и светлой любви, и он будет прощен
Лина Лу відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Артура,Вы же утверждали,что еще маленькая... Откуда Вам известно,что прощается,а что нет?
Лина Лу відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так,було мені раніше за цю картинку,давно.але я не бачу на ній нічого,крім хворої уяви.Кожен бачить те,що хоче.
Олекса Удайко, 29.11.2014 - 14:05
Людо! Як кому, а мені вірш сподобався... В ньому напруга думки і почуттів... Адреналінить неймовірно! А без адреногену жити скучно! І хвотку верни, хай хто що не каже... але відпущення хріхів без ріха не буває!
Лина Лу відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Та хіба не вирують сумніви в таких ситуаціях?Завжди постає питання,а що скажуть? Скажуть все одно,самі придумають,як схочуть.Мені здається,головне бути в гармонії з своєю совістю.Всім не догодиш,то й не треба...
Патара, 29.11.2014 - 13:27
От, пані Людочко, повірте вже мені на слово... За гріх я ЛИШЕ СЕБЕ доїдаю, а інших ДУЖЕ рідко засуджую, практично НІКОЛИ...
Лина Лу відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Сонечко,не робіть цього.Віршик не про нас з вами...хоча ми всі грішні,ми лише люди...Віршик про те,що душа хоче трішки тепла...Не доїдайте,дайте собі спокій.Хай Ваша душа тішиться,це така крихта у цьому страшному світі...Ваші гріхи,лише уявні,я впевнена...
Патара, 29.11.2014 - 12:45
Гріх є гріх, хоч як не називай,Як не виправдовуй, не поможе... Ти стоїш, за крок від тебе край, Не зробити крок лиш сильний може. Лина Лу відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Гріх - це лише точка зору...спочатку вірш був задуманий,як філософський...але він має риси інтимної лірики.Крок до прірви...можна розглядати,як спасіння, а не загибель...Що таке прірва?Кінець...Кінець минулого.Бо жити без любові,хіба не гріх?Робити нещасними себе та інших...Я згодна з Вами,що крок може зробити лише сильна особистість. Осуд - це надто просто та примітивно...Важче зрозуміти та пробачити...себе в тому числі. Я Вам дуже вдячна за комент,була щирою у своїх міркуваннях.Завжди рада Вамм. |
|
|