Мово рідного народу
Із любистку й рути-м'яти
Ти - від роду і до роду,
Від матусі - до дитяти.
Як ріка, ти повноводна,
Хвилювати душу здатна,
Бо у мудрості народній -
Невичерпність благодатна.
Невигойні рани серця
Ти любов'ю всім зціляєш.
Недруга в словеснім герці
Нищиш же і навпіл краєш.
Будь спасенна, рідна мово
В животворності джерельній,
Бо за тебе на промови
Люд стає у час пекельний.
В благодаті всій Господній
Невід'ємно ти присутня,
Як початок всій Природі,
Кожне "я" - ознака сутня.