Вже літак. One way ticket, звісно.
Неповернення обрій твій.
Всюди люди з одного тіста,
Як наважився – то не стій.
А думки - як скажені оси:
Ні, щоб думати наперед,
То вони у дитинство просять,
Де сорочку мама пере.
Де по бузькові – на копиці,
Де по квітоньці – на стеблі,
Де найбільше, що накопичив,
У долоні вкладеш малі.
Де по дідових зморшках вкотре
Родоводу основи вчив,
Поки вечір червоний котить
Кругле сонце в село між нив.
Де слова – баранці на празник,
Де ріка – супокій часів…
І полинув би серцем зразу,
Але …ти у літак вже сів.
