Страх - це осінь. Розпач - це зима. Туга - Новий рік.
Марта Кетро "Гіркий шоколад"
____________________________________________
Страх, коли приходить осінь
Із рясним дощем,
Що посріблить русі коси,
А на серці щем.
І байдужий німий погляд
Обведе красу.
Захова під серцем спогад,
Як земля росу.
Поплетуться по дорозі
Хмурі дні, сумні..
І думки: от тільки б взмозі
Пережить мені.
Тут зима... Та це вже розпач.
Наміри не ті.
І думки розбіглись врозтіч.
Чом же дні такі?
Може, десь ще взяти сили
І назло снігам,
Прихилити небосхили.
Волю дать рукам.
Розігнать химерні хмари,
Що закрили світ...
І забути про кошмари
Й тугу в новий рік...
--------------------------------------
Події, описані у творі, не стосуються автора...
Я зрозумів більше, ніж Ви на це сподівалися б, Надіє! Але у примітці йдеться не про ЛГ, а про вірш...який Вас "не стосується"... Коректність тут не завадить!
Н-А-Д-І-Я відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Часто, Олексо, події у віршах приписують авторові.
Тому так і написала.
А те, що ви все зрозуміли у прихованому змісті твору, то я рада.
Дякую, що завітали!.