Близькі розмови і недомовки
І сміх, і сльози – все у нас є
Ти нагадуєш іноді вовка
Полювання - це, друже, твоє.
Щоб жорстоко, безкомпромісно
Але тихо, без зайвих слів
Розумієш усе це, звісно
ТИ когось коли-небудь жалів?
Пройде час і я звикну до цього
До принижень і твого ниття
Але зараз торкаєшся ти живого
До втрати серцебиття
І нехай колись я це все забуду
І полинеш з образами у небуття
Та сьогодні, зірка мого Голівуду,
Порадій. Я жертва твоя.