Вечірні примари пропали...
Над річкою в мріях сосна,
А там,
Де берези стояли,
Блакить розкидає весна.
І першу я пісню колись то
Складав о такій же порі...
Дерева шепталися листом
В вечірніх огарках зорі.
Котилися хвилі рухливі
Де морок туманів синів...
Гуслярили далі грайливі
На струнах хмільних солов’їв...
Дні, тижні уже пролетіли
(Минулого більш не зустріть),
Огарки зорі догоріли,
А пісня в душі не згорить...
І першу я пісню колись то
Чарівній весні там співав,
Тоді позолоченим листом
Під зіркою вечір сіяв.
Вечірні примари пропали,
Над річкою в мріях сосна,
А там,
Де берези стояли,
Блакить розкидала весна.
Тодар Кляшторны
Успамін
Вячэрнія сьцені апалі...
Над рэчкаю дрэмле сасна,
А там,
У бярозавых далях
Блакіт асыпае вясна.
Я першую песьню калісьці
Складаў а такой жа пары...
Шапталася соннае лісьце
У вячэрніх агарках зары.
Дрыжэлі зыбучыя хвалі,
Каціліся ў сінь туманоў...
Гусьлярылі звонкія далі
На струнах п’яных салаўёў...
Мінаюць і дні і нядзелі
(Мінулага зноў не сустрэць),
Агаркі зары дагарэлі,
А песьні ў душы не згарэць...
Я першую песьню калісьці
Чароўнай вясьне падарыў,
Тады залацістае лісьце
Цьвіло ў пералівах зары.
Вячэрнія сьцені апалі
Над рэчкай драмала сасна.
А там,
У бярозавых далях
Блакіт асыпала вясна.
