Я ще зумію віднайти себе
В таємних сховках занімілих літер,
Коли розвіє хмаровиння вітер
І стане знову небо голубе -
Я ще зумію віднайти себе ...
Я ще зумію встати із колін,
Відмитися від сірості і бруду,
І зняти із очей своïх полуду,
Щоби здолати вже набридлий сплін °-
Я ще зумію встати із колін ...
Я зможу ще епіграф написать
До нОвих партій у своïм двобої,
Відклавши перемир'я із собою,
Відвоювавши в буднів кожну п'ядь -
Я зможу ще епіграф написать ...
Я ще зумію цю прожити роль,
Йдучи крізь час палаючим канатом,
Жагою щастя розгнівивши натовп,
Що бачить сонце лиш з-під парасоль ...
Я ще зумію цю прожити роль ...
Я ще зумію стати стерновою,
В армаді долі флагман -кораблем ....
Засяю в кожній грані кришталем,
І повернусь з усіх атак живою ....
Я зможу все!.. Як будеш ти зі мною ...
°сплін -апатія, меланхолія, зажура ...
ЛЮБОНЬКО,
Якщо все, що ти написала, залежить тільки від того, чи буде ВІН з тобою, то це означає, що ти живеш, перш за все, для когось. Звичайно, альтруїзм - це чудово! Але дійсно сильна жінка може все це зробити без усілякої умови...
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Знаєте, Олю,-я й справді сильна. Але так хочеться іноді бути слабкою і мати підтримку ....
Дякую Вам!
Очень удачный прием с повтором первой строки ЛГ как бы укрепляется в силах "всё равно счастливой стану, всё равно счастливой стану, даже если без тебя..." а уж "с тобой" и подавно!
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ви праві,Світлано!Жінка сама по собі може і робить багато...А коли в неї ще й підтримка...