Я зможу …

Я  ще  зумію  віднайти  себе
В  таємних  сховках  занімілих  літер,
Коли  розвіє  хмаровиння  вітер  
І  стане  знову  небо  голубе  -
Я  ще  зумію  віднайти  себе  ...

Я  ще  зумію  встати  із  колін,
Відмитися  від  сірості  і  бруду,
І  зняти  із  очей  своïх  полуду,
Щоби  здолати  вже  набридлий  сплін  °-
Я  ще  зумію  встати  із  колін  ...

Я  зможу  ще  епіграф  написать
До  нОвих  партій  у  своïм  двобої,
Відклавши  перемир'я  із  собою,
Відвоювавши  в  буднів  кожну  п'ядь  -
Я  зможу  ще  епіграф  написать  ...

Я  ще  зумію  цю  прожити  роль,
Йдучи  крізь  час  палаючим  канатом,
Жагою  щастя  розгнівивши  натовп,
Що  бачить  сонце  лиш  з-під  парасоль  ...
Я  ще  зумію  цю  прожити  роль  ...

Я  ще  зумію  стати  стерновою,
В  армаді  долі  флагман  -кораблем  ....
Засяю  в  кожній  грані  кришталем,
І  повернусь  з  усіх  атак  живою  ....
Я  зможу  все!..  Як  будеш  ти  зі  мною  ...


°сплін  -апатія,  меланхолія,  зажура  ...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455902
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.10.2013
автор: Любов Ігнатова