Я зранку прокидаюся від запаху її волосся
Розпущене ,струнке та ніжне начеб то у полі колосся
Я поринаю в її світ обійми та ніжність.
Вона дарує мені радість а я ій надію
Вона мені посміхається а я її теплом зігрію .
Люблю так щиро не можу відвести очей .
Неможу забути тіх днів тіх солодких
І проведених з нею ночей.
Та спогади про минуле мені не дають спокою на самоті.
І лиш вона домомагає мени не замкнутися у собі.
Люблю до її сліз.Радію що ці слова до серця її доніс.
Багато в житіі страждань я переніс
Та с кажною хвилиною думкі мої спускаються униз у пекло де немає вороття
Дзвоню до тебе мережа зайнята або ж немає покриття.
