Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Христина Рикмас: Занадто мало - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ БегиБей, 19.11.2013 - 20:02
Про поділитися круто сказано. Я часом думаю: насправді все так важко, чи ми самі собі це все вигадали?
Христина Рикмас відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ооооой.... хто ж його зна напевне... Вдячна за увагу!
Христина Рикмас відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Тішусь позитивному відгуку... Спасибі за візит.
Вадим Косарєв, 15.05.2013 - 21:35
Дай, Боже, щоб кожному з нас вистачало хоч трохи у Собі себе. Твір вийшов, щоб не наврочити, прекрасний!
Христина Рикмас відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
... ... Ну тоді і вам дякую гарненько за такий прекрасний відгук!
Ксенія Фуштор, 05.04.2013 - 00:45
"Занадто мало є Мене в мені,Щоб поділитись Мною із Тобою" сподобалось) Христина Рикмас відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Мені приємно,що вам сподобалось!Спасибі за візит!
Олександр Яворський, 04.04.2013 - 14:41
багато закладено у цьому глибоких роздумів... цікаво було прочитати
Христина Рикмас відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...хм...Рада і вдячна цікавості з вашого боку до моїх рядків-роздумів!
Христина Рикмас відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Та йоой! А мені взаємно приємно,що я тебе зуміла приємно здивувати,sister!
Христина Рикмас відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Відо,я навіть не знаю,що вам і відповісти на це,справді,ви мене розгубили... Та де там!
Христина Рикмас відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...хм... Завжди-завжди???! Дякую,що заходите!
Христина Рикмас відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
... ... Мені приємно,що тобі сподобалось! Спасибі за візит.
Сергій Ранковий, 01.04.2013 - 01:23
**** Я ємність ****Я ємність. Що наповнюється смутком, А зрідка там з‘являється журба, Та невагомими здаються ті здобутки, І в ємності відверта пустота. Я ємність. Інколи мене наповнять Любові щирої вагомі почуття, І ту любов хочу у собі мати, Навіки хай залишиться вона. Я ємність. Часом хтось попросить, Такий же самий як і я, Любові тої чисті роси, Взамін залишить лиш слова. Я ємність. Та буває зрідка, Коли й мені дають любов, Тоді оті безцінні злитки, З‘являються у мені знов. Сумний вірш. Нічого, ти обов"язково знайдеш того, для кого Тебе не буде мало в Собі. Христина Рикмас відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую вам за такий прекрасний вірш! "Та невагомими здаються ті здобутки,І в ємності відверта пустота."- Так,сумний...ну,який вже вдавсі! Христина Рикмас відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую вам! Приємно,що не оминаєте увагою!
Христина Рикмас відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую вам за такі слова! Рада візиту!
|
|
|