Інколи дивлюсь на запотілу шибку вікна,і в памяті прокручую забуте щастя. починаю малюнками відтворювати все що було,намагаюся відтворити і зробити хеппі енд. все картина готова , серце "одне ціле", Він і Вона-пара, любов до кінчиків пальців. І йду кудись з прекрасним настроєм, бо все добре і вже так залишиться.
повертаюся назад.....запотіло. нічого немає
забулось...і скільки би ненамагалася почати все спочатку, воно всерівно зникне.
ось так і зникли почуття мої до тебе.