Я знаю. Правда є в очах.
Вона бува палюча і гірка.
Я знаю. Ті слова мовчать.
І добре. Користь з них мала.
Хоча пишу. Мені так легше.
Забути все. Проте немає сенсу.
Повернусь. Згадаю те як вперше.
Бо це відповідає тренду.
У венах шумить кров червона,
Мій тиск то скоче то спаде.
Десь там моя частинка кровна,
Так як і я живе,росте.
І може думає про мене,
Він точно думає, і знає!
І теж може для тебе,
Святої правдоньки шукає.
