Зажура кригою блищить
На почуттях, що геть застигли,
А в серці пафосно звучить
Іржаве слово: «Остогидло!»
Замкнувся круг твоїх обійм
Над океанами спокуси,
В яких диявол-лиходій
Мене втопитися примусив.
Ти світ новий мені відкрив,
І незбагненне щось відбулось
На перехресті тих шляхів,
Де наші долі перетнулись…
Та я не перша й не остання
Була в тенетах твоїх чар
Мені примарилось кохання,
А ти був пристрасті гончар.
І в тебе не глибокі очі,
А лиш палкі-палкі вуста…
Вже не змінити тої ночі
З вій покотилася сльоза.
