Стоїть зоря на небі яснім,
І колихається ледь-ледь,
Надворі вже давно стемніло,
І тишу віє вітерець.
Спочило все, земля і поле,
І ліс темніє вдалині,
Блистить повітря ніжним світлом,
Та відбивається з землі.
Зоря вечірня вже вкриває,
Своїм теплом усе живе,
І величаво молодіє,
На небі місяць угорі.
Безмежне небо десь далеко,
За край ховається землі,
Живе любов на цій планеті,
Бо береженая людьми.
Спокійно дише і радіє,
Дитя сімейному теплу,
І люди мріють, мріють, мріють,
Про мир, на небі й на землі.
Стоїть вечірняя зоря,
Й надворі вже давно стемніло...
