Мені з дитинства говорили
Ми всі родина, всі сім’я
Один початок в нас та й народила
Усіх людей, усіх землян одна Земля
Єднає це нас всіх, чому би ні?
І динозаври жили разом, разом й повмирали
Метеорит можливо і для нас уже летить із далини
І кричимо «моє, мені», та досі ще ми не пізнали
Та й не пізнаємо,лише в останній день
Ті деякі промовлять, що все знали
І кожний з нас все знає і мовчить, але ж
Чому мовчим? Ці Інші знову промовчали
Але ж ми всі разом повинні жити
Разом! А ми живемо всі самі, одні
Коли потрібно щось нам, починаємо галдіти
Але буває, що і далі ми німі
І не існує інших, я вважаю
Однаковий весь світ, ти, я, однакові всі ми
Та й слід ми в ньому залишаєм, знаю
Цей слід однаковий, але у кожного він свій
*9 березня 2012* (оригінал - 5.12.11)
