Із минулих прожитих років
Забираю собі я надію…
І частинку тепла із тих днів,
Де збувалися всі мої мрії…
Залишаю собі також спогад,
Що ніколи його не забуду -
Мить весни… і солодкий свій здогад,
Що зими в душі більше не буде…
Залишаю назавжди з собою
Те ,що серцю моєму потрібно….
Я прощаюся, сум, із тобою:
Мені просто це так необхідно!!