Моїми болісними мріями змальований,
Важкими видихами витканий глибокими,
Мовчанням слів, ночами одинокими,
Несправжній. Недоказаний. Замовлений.
Любив кидати фрази надруковані,
Думки спонтанні. Неясні. Уривчасті.
Свідомості озвучення розпливчасті,
так відчайдушно і злегка знервовано…
Ти інший. Не такий як всі. Покинутий,
Загублений. Розгублений. Закоханий...
Нічними видінням болісно сполоханий.
Незрозумілий. Дивний. Ти - нічий...
Відформатую пам’ять,що захламилась,
Свідомість від нудьги паралізовану,
Реальність аж до сліз поляризовану
І смс, що так і не відправилось.
Та димом сигаретним сон розвіється…
Таких як ти, мабуть, вже не лишилося.
В душі щось ледь відчутно надломилося, -
Мені ще й досі в тебе сліпо віриться…
