Прожив немало в «суєті суєт».
Пізнав тривогу, тугу і розлуку,
Пізнав любов, відправив її в світ,
А серце? Серце я відкрив для круків.
Нехай клюють, хоч боляче душі,
Нехай скуштують ту краплину болю -
То, може, зрозуміють хоч тоді
Для чого це зробити їм позволив.
Бо з кожним тим шматочком, з кожним днем
Зачне і їх боліти за те ж саме.
А раз болить - то значить, що живем
І з чорних круків станемо птахами!
і я про те саме, що де б пташка не літала, любов закладена на гінетичному рівнці тільки до рідного краю, тож птах не зміниться, будь він крук чи хто інший...
Дякую за Ваш націоналізм!
Борода відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
глибоко, провокаційно.А дозвольте запитати, чи круки, накльювавшись болю ,"І з чорних круків станемо птахами!" , як вони стануть кимось іншим, якщо біль перейде у спадок і стане хронічним?
Борода відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Це здоровий біль - я маю на увазі любов до Батьківщини, якщо хочете -націоналізм! Спасибі
О как!Что-то в этом есть. Так закрутили, что переварить сразу сложно. Дай Бог, чтобы вороны стали птицами высокого полёта.
А давать сердце на растерзание? Нужно очень любить этих воронов - людей, чтобы позволить себе такое. Тут что-то от Самого. Оч. глубинный стиш.прокомментировать до конца не реально. Однако!
Борода відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Нужно очень любить этих воронов - людей, чтобы позволить себе такое. Тут что-то от Самого. 
Оч. глубинный стиш.прокомментировать до конца не реально. Однако! 
