Прожив немало в «суєті суєт».
Пізнав тривогу, тугу і розлуку,
Пізнав любов, відправив її в світ,
А серце? Серце я відкрив для круків.
Нехай клюють, хоч боляче душі,
Нехай скуштують ту краплину болю -
То, може, зрозуміють хоч тоді
Для чого це зробити їм позволив.
Бо з кожним тим шматочком, з кожним днем
Зачне і їх боліти за те ж саме.
А раз болить - то значить, що живем
І з чорних круків станемо птахами!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193050
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 01.06.2010
автор: Борода