Мамина доля- то сива тополя,
Що на шляху край села.
Гнута вітрами, бита дощами,
Трепетна листом жива.
Мамина доля- розлога калина,
Де соловейко співа.
Вічна тривога за доню і сина,
Вплетені в пісню слова.
Мамина доля- ромашка із саду,
Дивом на світ позира,
Що нагадала матусенці радість
І журавлину печаль.
Мамина доля - росла на світанні
Й срібні в дворі спориші,
Серденько зболене в тузі й чеканні,
Й зустріч - бальзам для душі.
Мамина доля - волошки у полі,
Де половіють жита.
Мамина доля - то радість і горе,
То вічна її доброта...
Мамина доля - сполаханий спогад,
Що в моїм серці зрина.
Мамина доля - то вічності погляд,
Пам"ять свята і жива.