День почався звичайно:
мене розбудили сусіди.
коментувати їх марно,
тупі там дорослі і діти.
Тупали, гриміли ногами,
голосно кричали, все чути.
тихіші за них гіпопотами,
що побачили їжу повсюди.
Радіо накрутив, щось упіймав,
якась звична для вуха попса.
Тут гороскопи для всіх,
не вірю їм, наука смішна.
Мені наврочили невдачі,
травми фізичні й моральні.
Мов "Справи, водолії, ваші
погані, (ха) концептуальні".
Встав, сніданок я з"їв,
у ванну пішов--води там нема.
Як тільки складатись присів
випало дно в рюкзака.
В пакет, нагрузив все,
не все: синю ручку забув.
Куртку вдягнув, гроші узяв,
двері я дьоргнув і нарешті пішов.
Вийшов з під"їзду тут і собаки.
Обступили, нагавкали сиві.
Мабуть я схожий на Чаппі
й не взлюбили, противні.
В школу зайшов, а тут шантропа,
здорові, сильні хлоп"ята.
Голова у хлопців чиста, пуста,
але можуть і боки нам"яти.
Гроші віддав зразу без бою,
пропустили аж на сходи.
Зустрівся з вчителькою злою
обізвала при всьому народі.
Зайшов у клас й не пустили,
запізнився на десять секунд.
Я і не знав, що марно просити,
мене посоромив весь люд...
Поспав, нікого ж не чути.
Зібрався в наступний кабінет
Сьогодні контрольна, як міг забути.
Сильний потік збив мене з ніг.
Класи молодші пішли у їдальню.
Ручку вдома залишив, побіг.
зайшов у квартиру, у спальню:
упав, устати не зміг.
випив кави ложку чайну.
Тільки вийшов з будинку,
знов ті злющі противні собаки.
Не міг стояти й хвилинки,
тому мав від них тікати.
Костюм розірвали, ногу вкусили,
в інших місцям наче й цілий.
Закінчився останній урок, милий.
Іду додому, тихенько, без цілі.
Оце так, ніхто не зачепив...
В під"їзді чую крики жахливі.
Потім хтось від болю завив,
а потім спустив стони томливі.
По сходах біг якийсь молодик,
стукнув мене з дурі усьої.
Так він і с поля зору зник,
а я вирубився на місці отому.
лежу там як обрубаний пень
ОХ, веселий видався день.
ID:
16643
Рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження: 18.06.2006 10:15:22
© дата внесення змiн: 18.06.2006 10:15:22
автор: Серёжа
Вкажіть причину вашої скарги
|
