Політикум бореться за наші права,
Відстоюючи тільки свої інтереси.
Завжди гарантують нормальне життя,
Та немає у цьому питанні прогресу.
Нас просять: "Почекайте ще трішки",
Іноді змушуючи вірити в краще,
Та хай хоч не стало б від того ще гірше.
Швидко руйнуються сподівання всі наші.
Ми голосуєм, неначе за друга і брата,
Готові прийти на поміч в будь-яку мить.
А потім втомлюємось так довго чекати:
Нас продовжують "солодким" кормить.
Та вірно каже прислів'я народне:
Словами ситим ніколи не будеш.
Що маєм в кишені - стільки й голодні,
В обіцянках політика й ідею загубиш.
