Летить листок,
В її руках летить.
Живе він вітром,
Дощова він злива.
Летить листок.
Далеко б відлетів...
Частинка осені.
Вона його зловила.
Та крихітка сміялась. Немовля.
Їй радісно, рослинку бо зловила.
Не знала лиш, що то чиєсь життя.
Не знала лиш, що вже його згубила.
Рослинка їй сказала:" Ти не плач."
Бо завтра ти мене вже не побачиш.
Для когось лиш своїм життям ти знач.
А потім вже й мені життям віддячиш.
