Полювати на думку у шурхоті мертвого листя,
Марнувати чорнила у пошуках юної музи,
Загубити себе в лабіринтах осіннього міста,
У обіймах туману дрейфуючи, наче медуза.
В душі змивши з душі візерунки самотньої ночі,
Загортаючи сіру буденність в барвистії сни,
Дощове розмальовуєш небо й, заплющивши очі,
Відчуваєш за спиною подих гарячий весни.