Там вир подій і вир вогнів,
Там втрата розуму і цноти,
Гарячі танці замість снів
І забуття шалені ноти.
Вона з,являється, мов сон,
Вона кружляє в ритмі ночі,
Тремтять з тобою в унісон
Її достоїнства дівочі.
Ти, ошалілий від жаги,
Шукаєш точку рівноваги,
Бо ніжний шовк її ноги
Захоплює твою увагу.
Вона погляне мимохідь,
І ти - раптовий полонений -
Відчуєш лиш мерзенну хіть
І шал глибинний, незбагненний.
А вранці стомлено вповзеш
Під душ, іще не зовсім свіжий,
І спогад - слід забутих меж -
Нещадно лезо бритви зріже.
18.07.2006.