Осінню й присмак на небі крихкий
й наші думки протилежні, мов статі.
Змішує день краєвиди горбаті
й осінь, коротка, мов порух руки,
нам аплодує, так ніби при страті
/згадую темні віки/
Наші міста доросли до сльоти,
/зліва-направо холонуть вокзали/.
А через стріхи й сумні блокпости
звільна в розхристану душу вповзали
краплі епохи, немов нікотин
/як же ми вперто дерзали/
Ми не боялися дантових кіл,
ми не чекали небесної мани.
Та попри всі потенційні омани
добре засвоїли фізику тіл
й запах дешевої марихуани
з поля вмираючих сіл.
Й вся множина випадкових подій,
й неба вага на всесвітнім домкраті
танули в чистій і чесній воді...
/тут ми з тобою, мов кілька в томаті...
Та попри славу усіх геростратів,
чистимо зорі від власних слідів/
Сіро... давно відхрипіла весна
у призабутому магнітофоні.
Скурвлено світ на маленькій долоні
/лямка ж іх меридіанів тісна,
час залікує прострілені скроні/
Де ж ти, забута Вона?
Лиш між густими туманам щем:
сурми вцілілих заводів - контральто.
Вірші дірявіють звичністю тем:
зморені зорі, небес декольте.
Світ переходить в сповільнене сальто.
Ти десь далеко.
А решта - пусте.
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ
14.06.2009 - 01:19
И вообще у вас стихи классные. Я не комментировал, но они мне почти все понравились.
b7 відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
На самом деле этот стишок был написан под влиянием поэзии того самого Жадана, что в принципе очевидно. Такой себе полуплагиатик-подражание, отклонение от собственного стиля в поэтические дебри "жаданизма" (блин, какое слово). Хотя я как начинающий рифмоплет, думаю, вполне могу себе такой эксперимент позволить
наші думки протилежні, мов статі.
очень понравилось..много интерестных мыслей..красиво..действительно погружаешься в картину воспоминаний и чувств..супер!
b7 відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
)
