Нехай
експромт
оцей
напоказ
ілюструє -
леліє
ауру :
"Сіль
творення -
енергія
фанатична -
усе
розмішати,
аби
ковтати.
Неоніла Василівна Стефурак - українська поетеса, письменниця, журналістка. Родом з Коломийщини, що на Івано-Франківщині. Авторка численних поетичних та прозових творів, п'єс, пісенних мотивів.
Вона міцно утвердилася у слові. І як самобутня цікава оригінальна мисткиня здобула собі популярність та ім'я не тільки в прикарпатському краї, але й далеко за його межами.
Ревна захисниця українського слова. За радянської доби, навчаючись в московському літературному інституті, сміливо та справедливо відповіла місцевому викладачу рядками Тараса Шевченка, коли той зневажливо висловлювався про нашу мову.
За її словами, аби досягти чогось у житті, зокрема на поприщі письменства, треба фанатично працювати, бо генії народжуються не часто - на пальцях можна перерахувати.
"Те, що віддав задарма,
Воздасться тобі стократ.
Те, що зрослося з кров'ю
Не вичавлюють і віки...
Стараюся жити для інших,
Інакше не можу...Прости."
.
