А справжній той, котрим мовчу –
Не має рим, бо слів не має
Ні між рядків, ані в рядку –
Пече у грудях і вмирає.
Він той, що не шукає букв.
Хіба ж вкладеш у них безмежжя?
Мовчить до мене й я мовчу.
Беззвучно линем в безбережжя..
Його не вимовлять вуста.
Не прочитають. Не почують.
Хай десь у до́вколі – кіпста,
В цім світі босою мандрую.
Не оглядаючись назад
Іду вперед в нове начало...
За мить до волі вірша сад
Зів'яв. Сил до життя не стало.
Марія Дребіт
25.05.2023 Португалія
фото з нету