Сонце світить, гріє,
Бо прийшла весна.
І душа радіє.
Тішиться вона,
Що навкруг буяє
Матінка-земля,
Адже сонце сяє
Ясно іздаля,
В небі, з височи́ни,
Де пливуть хмарки,
На поля, рівнини
І ліси, й лужки…
Промені пускає
Теплії на них
Сонце, як торкає
Їх же, чарівних,
Ніжно зігріває,
Де би не були,
Живить, напуває,
Щоб росли, цвіли;
Щоби не ховався
Їхній диво-цвіт,
Щоб він розпускався
На усенький світ;
Щоби розцвітали
Гарнії квітки,
А вгорі співали
Весело пташки;
Бо вже завітала
Вéсна чарівна,
Бо весна настала,
Бо прийшла весна.
Євген Ковальчук, 07. 04. 2020
