Кажуть, що знання – це сила.
Френсіс Бекон ще казав.
Так, знання дає нам крила,
Щоби кожен з нас літав
В пошуках знання нового,
Щоб його отримав, мав,
За життя свого людського
Він його застосував
Із метою краще жити,
Де б на світі не бував,
Щоби завжди, що робити
В ньому, кожен з нас всіх знав;
Бо знання – ключ незвичайний,
Ключ до рішення для нас
Всіх питань, що світ звичайний
Ставить всім нам повсякчас,
Тих питань, що виникають
Між людей всіх ще давно.
Вирішити ж тим, що знають,
Як позбутись їх, дано.
Та знання лиш мати, знати –
Марно. Ніде правди діть.
Слід його застосувати
Нам на практиці уміть,
Бо для того, хто і має
Те знання, яке здобув,
Але рук не докладає,
Щоб здійснити, мов замкнув
В голові, ввік не настане
Дійсністю воно повік,
З часом в забуття бо кане,
Може, навіть і навік.
Євген Ковальчук, 25. 12. 2019
ID:
971303
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 18.01.2023 16:37:55
© дата внесення змiн: 18.01.2023 16:37:55
автор: Євген Ковальчук
Вкажіть причину вашої скарги
|
