Чи на роботі, чи то вдома,
Коли тебе з ніг валить втома,
Ти легко їй не піддавайся.
Борися з нею, не здавайся.
Поглянь їй просто прямо в очі
В святкові дні чи то робочі –
Коли і де, то не важливо.
Їй в очі зазирни сміливо
І спробуй втому побороти
Спочинком о́після роботи.
Й не треба сили тут героя.
Спочинок – то найкраща зброя.
Адже лиш варто припинити
Роботу й певний час спочити,
Як втома тут же і зникає,
Тебе вже більше не картає,
Не мучить тіло ані душу,
Але сказати я вам мушу,
Що втома в того лиш буває,
Хто рук своїх не покладає
У праці кропіткій, роботі,
Нехай, як вже й чоло у поті
Чи то в шорстких мозолях руки,
Чи мозок вичах від науки,
Однак, якщо не полінився,
Коли ти добре потрудився,
То й втома, хай як в тілі в’ється,
Тобі солодкою здається,
Солодкі ж бо плоди приносить
Тим, хто працює, а не просить.
Євген Ковальчук, 15. 10. 2019