Про що думки, коли краде безсоння
Із мороком, із темрявою сон?
Про те що ніч, неначе та безодня -
Без ліхтарів, по вінця повна злом?
Їх намагаюсь витіснити світлом
Віршів веселих, гамором казок.
Але думки шкребуть, як гілки в вікна,
Поки не зроблять в "захисті" дірок.
І знов по колу чорне, сіре, сиве -
Ніяких кольорів, мажорних нот.
Неначе попіл вітром наносило
В печеру темну, у таємний грот,
Де я ховаю біль, страхи, тривоги -
Лихі думки зірвали знов замок.
І мої очі знов від сліз вологі...
Та до світанку вже лишився крок -
Підуть думки, налякані світилом,
Щоб повертатись знов,
І знов,
І знов...
Та кожен раз мені вертають сили
Рожевий ранок і твоя любов.
