відважні тилові щури
тінь власну серед них згубити
запалі очі / череп бритий
ти вогкий попіл_ тож гори_
<
дери правицю догори
слів милиці тримають глузд
коли вже в магму ночі вгруз
забудь про інші кольори
<
ти в ніші тих хто під щитом
ховається від сміху сонця
ошкіреним потусторонцям
злим жертвам резонансу втом
>>
знов жерти кислий прах богів
спіткнувшись об свободу волі
коли привиснажишся роллю
пустись гранітних берегів
<
перехрестись_ на вдачу (ні)
в човні_ чом ні_ з хароном - блазнем
крізь хащі марень непролазні
як і в забутому "колись"...
