Весь світ навколо це мана,
Реальність віртуальна тільки.
Та сверлить думка лиш одна:
Де взялося недбальства стільки?
Думки страшніші за діла,
Cлова одні, а справи інші...
І кривда на цім світі зла,
А правда згинула у тиші...
Усе зійшло давно з орбіт,
Ніде ні святощів, ні свята.
Шукаєш сенс ти у собі,
Ну, а душа давно розп'ята.
Та кожен стереже гніздо
І дбає лиш про себе гарно.
А розум в клітці від і до,
І звільнення шукає марно...
Тож відчай добиває, й страх,
Ніщо, на жаль, не повернути...
Надія жевріє в очах
Й гадаєш: бути чи не бути...
16.12.2024
