Заховався серед цегли й асфальтних стежок
Між брудними віконними рамами у своєму кутку
Всі номери внéсені до телефонних книжок
Із тисячі тисяч звичайних розмов, згадає він тільки одну
__________
Немов фейерверками
З грудей вириваються часточки
Не мовчи лиш, я прошу тебе
Дзвони
__________
Тріснутий дах не рятує давно від дощу
Сльозами стікають по слухавці іржаві сліди
Якби хтось ще раз кинув останню монету йому
Із сотень мільйонів німих голосів почути той голос один
__________
Немов фейерверками
З грудей вириваються часточки
Не мовчи лиш, я прошу тебе
Дзвони
__________
Довгі гудки січуть по живому без відповіді
Дзвінок на повторі весь день і всю ніч, жар досі не охолов
"Надія не вмре!",— промовить уголос думки
І хриплим шипінням динаміка, завершить свій монолог
Але ж він так хотів
Просто почути лиш голос один
__________
Немов фейерверками
З грудей вириваються часточки
Не мовчи лиш, я прошу тебе
Дзвони
__________
