|
*****
В небі сьогодні безхмарно.
З нього мені, мов дитя,
Сонце всміхається гарно,
Гріє мене й почуття
Будить у серці пресвітлі.
Рясно буяють кругом
Квіти пахучі розквітлі,
Сонячним вмиті теплом,
Милують око собою
І я не можу вже, ні,
Намилуватись красою
Їхньою. У глибині
Серця мого викликає
Дивная їхня краса
Те, що його огортає,
Мов землю цю небеса,
Й пестить, голубить, леліє,
Ніжить, плекає, втіша,
Радує. Серце радіє,
А разом з ним і душа.
Наче удруге роджуся
Я на цей світ наяву.
Я надзвичайно горджуся
Тим, що на ньому живу, –
Дихаю, чую та бачу
І відчуваю на смак,
Дотик. Нічого не значу
Без почуттів. З ними ж всмак
Я це життя проживаю,
Хай навіть часом на цім
Світі завади стрічаю,
Та, щоби жить в чарівнім
Щасті, обходжу, як маю
Шанс я такий, а як ні,
То до кінця їх долаю,
Й доля сміється мені.
Євген Ковальчук, 26. 05. 2021
ID:
1038236
ТИП: Поезія СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний ВИД ТВОРУ: Вірш ТЕМАТИКА: Пейзажна лірика й вірші про природу дата надходження: 21.04.2025 21:38:41
© дата внесення змiн: 21.04.2025 21:38:41
автор: Євген Ковальчук
Вкажіть причину вашої скарги
|