Життя - це мить, одна лиш мить...
Комусь болить, комусь щемить.
Буває, терпне на вустах.
А в когось топиться в руках.
Життя смакуєм, як вино -
солодке, кисле. А воно
злітає, хоч і не спішить.
Ох, як від цього нам гірчить!
Спинити хочеться його
й прожити ще раз, та свого́
не дасть нам вічність ні на мить.
І знов до щему задзвенить
в душі, у серці, в голові,
в словах, мовчанні, у крові...
Дзвенить, та чують не усі..
"Чи можна до небес таксі?..."
24.08.22
