Старий ставок. Цикади оболонка
Самотньо плаває ногами догори.
В штани вчепилася розгнівана болонка.
І сонце вийшло за лаштунки гри.
Вечірній світ розведений водою,
Розправив зморшки задубілі дня...
Гарчить болонка , крутить головою.
Ти ба - характер! Не кажи - рідня!
Я не Герасим, звіру, відчепися.
Рибалить я іду, а не топить.
Не віриш ти мені?! Підтвердить киця.
Як не підтвердить? Звісно, знову спить.
Ну все, Нероне, геть іди, собако.
Даремно цуциком тобі читав "Му-му".
Не маю я човна. Хіба це не ознака?
Мовчи, скажений пес! Злякаєш бо куму...
Нагадали про цикад...
