А природа хизує модами,
зимно стало в її душі;
Біля берега, понад водами,
Мов ті свічечки — комиші.
Замерза на щоці цілунок,
То для віршів пора якраз
І для тебе, у подарунок,
Є прихованих кілька фраз.
Відіслати б, бо люди вперті,
Таємницю у трьох словах.
Та наразі листи в конверті,
Як в повітрі підбитий птах.
І думки, як туман, імлисті,
Не накликали б ви біди.
У воді так багато листя,
Хоч негайно по ній ходи.
І не складно, але й не просто,
Відійти від холодних днин.
Я осінніх сплетінь Апостол,
Послідовниця горобин.
І блукаю, як тінь. Навмисно
Заплітаю свої сліди.
Та все гублю своє намисто,
Щоби зміг ти мене знайти.
