Я народився в дев`яносто першому
І, очевидно, що не пам'ятаю
Події першого року буття.
Кажуть:
Проголосили незалежність,
Появилась конституція,
Обрали президентом Кравчука.
Брешуть,
Шо забули червоні часи,
Заховали глибоко
Партквитки.
Присягли на вірність
На новий стяг
В девяносто
Якомусь
Там
Році.
Видумавши
Нові вектори руху,
Намалювали план
І стерли шлях у
Європу.
Кажуть,
Брешуть,
Видумують
І Стирають...
А мені що до того?
Я ще малий
І в мене є мама і ще
Живий тато.
Вони усе вирішать.
Я вірю завз`ято,
Що їхня любов то не інфляція.
Така в мене, брате мій, мотивація.
Хоч побачу тебе через літ п`ять,
Ти мене за мої дурості пробач.
Старшим не завжди легше -
Тож вибачай,
Краще піду заварю
Чай.
Кажуть,
Брешуть,
Видумують,
Стирають...
Хай плавають чаїнки,
Як білі
Пір`їнки.
Ми завжди були,
Як маленькі піщинки.
Кажуть,
Брешуть,
Видумують,
Стирають...
Щоб все перелічити,
Потрібні роки.
Десь у цьому світі
Є я і ти.
Кажуть,
Брешуть,
Видумують,
Стирають...
Згадай щось своє,
Посміхнись,
Подзвони
І привітай маму з
Тридцяткою.
А вони хай
Кажуть,
Брешуть,
Видумують
І Стирають...
Наші слова на піску,
Засіяні
Римами
Незримої
Пам`яті.
Дай нам, Боже,
Па-м`Я-ТІ,
Дай нам, Боже,
Муд-рос-ті,
Щоб розрізнити істину,
Написану на піску.
Ри-
ма-
ми.
23-24.08.
2021
© Богдан Кухта
Підтримати автора:
4441 1144 2483 1947 - моно
4149 4999 9060 2763 - приват
ID:
923129
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 24.08.2021 23:37:34
© дата внесення змiн: 27.06.2023 23:38:42
автор: Kukhta Bohdan
Вкажіть причину вашої скарги
|
