Ви вийдіть у літо де трави зелені
Колишуть духмяні вітри,
Де колесо Сонця у синьому небі
Збиває пухнасті ковдри.
Вони всім дарують тепло й прохолоду
І квітів безмежних розмай,
Джерельне повітря з п'янким ароматом -
Надихатись тільки встигай.
Впадіть, обніміть рідну землю руками,
Вона заслужила на це,
Торкніться щокою й відчуєте рідне
Її материнське лице.
Чи часто ви були отак наодинці?
Вона ж так чекає на нас,
Ми всі, як не дома, то в вічній роботі
Відсутній для неї в нас час.
Що кращого має, те літом вдягає,
Ми ж мало звертаєм увагу,
В нас вічна гризота,
За гріш той робота,
Бере суєта перевагу.
Поки літо ще є,
Візьміть тіло своЄ
І зайдіть з ним
До неньки у гості,
Час летить, не іде,
Відгримить, відгуде,
Добра дайте душі,
А не злості...
13. 08. 2021 р.
