В зеленім лісі: крони, віти,
Ялин смарагдові ряди,
Пахучі різнобарвні квіти
У краплях стиглої роси.
Шалений вихор дубом хилить,
Коли розгнівана гроза.
Небесна сила стовбур кривить,
Стікає берестом сльоза…
Сполохав грім прудкого зайця,
Він наче канув на очах.
Шмигнув у хащі та й сховався
В рясних ожинових кущах.
Стрибають долом бурі жабки,
Немов загралися в квача:
В пеньки, в коріння, в моху шапки,
Під гугіт сивого сича.
Володар твій блукає листям,
Шепоче в хмари, в небокрай…
Блистить шипшинове намисто, —
Танцює в гіллі дивограй.
Ой лісу, лісу — Божа ласка,
Твоя липнева диво мить.
Дощу ковток та літня казка,
Духмяним трунком нас п’янить!
